На Львівщині, поблизу Миколаєва та сіл Стільського городища, Ілів і Діброва, розташоване унікальне Стільське городище — історико-культурний комплекс VIII — середини XI століття. Місто вражало своїми масштабами: площа укріпленої частини перевищувала 250 гектарів, а довжина валів та оборонних стін сягала майже 10 кілометрів.
Для порівняння, Київ того часу мав площу лише 9,8 гектара. Давнє Стільське мало потужну систему укріплень: із заходу його захищали схили гір, із півночі та півдня — глибокі яри, а зі сходу — земляний вал із ровом та дерев’яним частоколом. Частини цих валів збереглися до наших днів. За переказами, місто було зруйноване після тривалої облоги через хитрість ворогів, які імітували відступ. Після знищення Стільська вцілілі мешканці оселилися у долині річки Колодниці, де нині розташоване саме село.
До сьогодні тут збереглися давні назви місцевостей: «Золоті ворота», «Княжа криниця», «Гребля», «Біла дорога». Археологічні дослідження підтвердили існування багатьох із цих об’єктів. Археолог Орест Корчинський, який понад 25 років досліджує городище, розповідав, що місцеві жителі поколіннями передавали пам’ять про давнє місто та навіть знали місця стародавніх майстерень.
За легендами, Стільсько мало й велику підземну частину з лабіринтами та печерними храмами. Сьогодні городище є унікальним комплексом скель, печер і культових споруд. Тут збереглися давні храми, печери та келії монахів, які з’явилися з приходом християнства.
