Маленьке село Отроків, що в Новоушицькому районі Хмельницької області, було другим за значимістю після Миньківців поселенням самопроголошеної Миньковецької держави. Саме тут знаходилася резиденція її правителя Ігнація Сцибор-Мархоцького - знаменитого дивака XVIII – XIX століть. Замок Мархоцького разом з баштами, господарськими приміщеннями та форумом частково зберігся до наших днів. Крім нього, в Отрокові збереглася Тріумфальна арка, через яку здійснювався в’їзд до резиденції, та природні романтичні гроти в долині річки Ушиці.
Арка (по сільському – Панські Ворота) служила головним в’їздом до парку Біловежа та Притулівських Салонів. Має висоту понад 8 м, товщину стіни біля 2м.
Арка – єдина споруда, що збереглася від комплексу житлово-офіційної частини Отроківської весняної резиденції Ігнатія Мархоцького. До арки з обох сторін прилягали мури, з правої сторони знаходився зруйнований у 20-х роках минулого століття Отроківський замок.
Отроків був заснований у XVII ст. на місці невеличкого хутору. Але за однією з версій Отроковський замок міг існувати ще в Литовську добу. У 1736 році Миньківці разом з навколишніми селами (Миньковецький ключ) купив польський магнат Войцех Мархоцький. У 1788 році Отроків був переданий у спадщину племінник Войцеха Мархоцького — Ігнацію. Найбільшого розквіту Отроків досяг за часів Миньковецької держави.
Отроківський замок, збудований графом Сцибор-Мархоцьким (або ж перебудований з більш старих укріплень) постав наприкінці XVIII століття на високому пагорбі над річкою Ушиця. Він вважався найрозкішнішою резиденцією правителя Миньковецької держави.
