Побачивши бібліотеку бенедиктинського абатства у німецькому місті Віблінгені, ви ні за що б не здогадалися, що вона належить саме монастиреві. Пишно і багато оздоблений інтер’єр бібліотеки далекий від суворості й аскетизму, з якими асоціюється монастир.
Розгадка проста: ця бібліотечна зала водночас мала слугувати парадним приміщенням для прийому поважних гостей. Тому на її оздобленні не заощаджували: запрошували найкращих майстрів, використовували цінні сорти дерева. Фрески роботи Франца Мартіна Куена та дерев’яні скульптури Домініка Хербергера уособлюють людські знання та божественну мудрість. Колони теж дерев’яні та вкриті лаком, щоб імітувати мармур.
Монастир Віблінген був заснований у 1093 році, а бібліотечна зала у бароковому стилі добудована лише в 1744-му. Спочатку в монастирі діяв скрипторій — місце, де церковні рукописи, часто наявні в єдиному екземплярі, копіювалися безліччю писарів. Таку відповідальну справу довіряли лише найосвіченішим монахам із чудовою каліграфією. Писарі брали рукописи з інших монастирів і старанно переписували їх. Монастирська бібліотека на момент початку будівництва зали налічувала тисячі томів рукописів та інкунабул (старовинних друкованих книг). Все це багатство треба було десь зберігати й виставляти на огляд широкій публіці. Цій меті й мало слугувати бібліотечне приміщення, одночасно виконуючи функції парадної зали. Книги ніколи не покидали бібліотеку, читати їх можна було тільки в стінах абатства.
Будівля бенедиктинського абатства у Віблінгені. Сучасний вигляд
Нині в будівлі колишнього монастиря розташована діюча церква, а також світські установи: корпус медичного університету Ульма і муніципальні будівлі. Бібліотека ж є частиною Музею Віблінгена, який входить до туристичного маршруту «Бароко Швабії».
