Циганчук Ксенія Анатоліївна (8 березня 1986 м. Рівне) — українська письменниця, лауреатка Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (2016). Лауреатка літературної премії ім. Михайла Дубова у номінації «Проза» (2017).
Ксенія Циганчук народилася 8 березня 1986 року в м. Рівне в родині викладачів. У 2003 році закінчила загальноосвітню школу № 24. У 2008 році закінчила Рівненський державний гуманітарний університет (факультет іноземної філології), спеціальність – вчитель іноземних мов та зарубіжної літератури.
З 2007 року працювала вчителем у школі, потім викладачем у вузі та на курсах іноземних мов. Захоплюється вивченням іноземних мов, фітнесом, подорожами. Проживає у Рівному.
Проводить презентації та зустрічі з читачами по всій Україні.
Писати почала з молодших шкільних років для свого задоволення. Публікувалася у періодичних виданнях: газета «Сім днів» (2003), «Вісті Рівненщини», альманах «Наше коло» (2004), журнал «Мистецькі грані» (2013), журнал «Золота Пектораль» (2016), всеукраїнська газета «Дебют» (2019). Має кілька публікацій у наукових журналах. У 2006 році вийшла збірка оповідань «Дощ крізь сльози» (переважно філософська тематика). Збірка була видана коштом гранту голови Рівненської обласної державної адміністрації. В 2016 опублікувала есе «Це дорослі винні у смерті дощових черв’ячків!» та детективне оповідання «Сьогодні мій похорон» на книжковому порталі «Буквоїд».
В 2016 році світ побачив роман «Коли приходить темрява», який отримав спеціальну премію від Андрія Кокотюхи «Золотий пістоль» за найкращий гостросюжетний детектив.
В 2019 році призначено Стипендію Президента України (для молодих письменників і митців).
Усе більш жорстокими та цинічними стають вбивства, які скоює загадковий рівненський маніяк Ставши першим, хто опинився на місці злочину, Назар тепер постійно відчуває на собі чийсь холодний погляд. Так, наче дивиться темрява Хтось стежить за квартирою його коханої Лізи та її молодшої сестри, а слідчий Малашко неначе безсилий щось вдіяти. Це змушує Назара з дівчиною самим узятися за справу. Єдине, що їм відомо — вбивця все звужує кола, наближаючись до хлопця. Він той, хто зовсім поруч Інтуїція ніколи ще не підводила Назара, і він відчуває — лише маленьке зусилля, і він зазирне в очі вбивці.
