МУЗЕЇ ЛІТЕРАТУРНИХ ГЕРОЇВ
Частина 1
Що ви уявляєте при слові “троль”? Можливо, сильного, злого і не дуже розумного велетня, які часто зустрічаються у фентезі? Або цілком реальну людину, що любить знущатися над співрозмовниками в інтернеті та викликати у них негативні емоції? Асоціації, радше, неприємні. Але існують зовсім інші тролі. Це добродушні симпатичні істоти, які ззовні нагадують бегемотів. Вони нащадки тролів зі скандинавських легенд, але не успадкували ані їх злобного характеру, ані велетенського зросту. Їх називають мумі (маленькі) тролі. А створила цих персонажів фінська письменниця та художниця Туве Янссон.
Туве Маріка Янссон народилася 9 серпня 1914 року у Гельсінкі у фіно-шведській родині. Дівчинка зростала в дуже творчій атмосфері. Її батьком був відомий скульптор Віктор Янссон, а матір’ю — графічна дизайнерка Сіґне Гаммарштен, яка малювала марки та працювала в радикальному антифашистському журналі Garm. Винятково оптимістична та непосидюча тітка теж була творчою натурою. Вона любила ліпити з гіпсу різноманітні чудернацькі фігурки. Не дивно, що усі діти в родині Янссон також присвятили себе творчості: брат Пер-Улоф став фотографом, інший брат Ларс — художником-карикатуристом.
Туве зізнавалась, що вона “навчилася малювати раніше, ніж ходити”. Вже в 10 років дівчинка проілюструвала популярний дитячий журнал, а у 12 намалювала на класній дошці карикатуру на вчителя. Першій мумі-троль теж з’явився як малюнок а не книжковий герой. Кожного літа батьки вивозили дітей на відпочинок на один з островів у Фінській затоці. Мисткиня розповідала, що «…без щасливих дитячих років, проведених біля моря…», вона «…ніколи б не почала писати». Одного разу Туве сперечалася з братом і, передражнюючи його, намалювала на стіні маленького бегемота. Згодом, ще до того як стати відомим казковим персонажем, цей бегемот буде намальований на карикатурах Янссон замість підпису.
Закінчивши середню школу, Туве Янссон вивчала художнє мистецтво у Гельсінкі, Стокгольмі, Флоренції, Парижі. Її живопис було представлено на багатьох виставках Фінляндії і Швеції, а першу персональну виставку було відкрито у Гельсінкі у 1943 р. Художниця любила англійську літературу і тому з особливим запалом працювала над малюнками до книг письменників цієї країни.
Ілюстрація до книжки Льюїса Керролла “Аліса у Дивокраї”
Створення малюнків до історій, вигаданих іншими, підштовхнуло Туве Янссон до ідеї самій написати книгу, яку б вона могла проілюструвати. У 1938 році авторка написала і проілюструвала свою першу казкову повість “Маленькі тролі і велика повінь” та “…відчула справжню свободу, коли сама почала виконувати обидва види роботи”. Книжка вийшла аж у 1945 році. Згодом письменниця вигадувала все нові історії про цих добрих, зворушливих істот, головні цінності яких — любов і дружба. А разом з ними у Долині мумі-тролів оселилися Чмих, Гемуль, Вітрогонка, Чепуруля з Капарулею, Мюмля, Мара та інші персонажі.
Мумі-тролі. Малюнок Туве Янссон
Ці книги дуже сподобалися усьому світові. Їх видавали мільйонними тиражами, робили театральні постанови, екранізували, випускали сувеніри. Янсон написала лібрето Мумі-опери, яка йшла на сцені оперного театру Турку до 2003 року. Партії виконували дев’ять співаків у костюмах мумі-тролів. Також виходили комікси, які створювала спочатку сама художниця, а потім її молодшій брат Ларс. Книги принесли Янссон загальне визнання, численні премії та нагороди, найголовнішу з яких — премію імені Ганса Крістіана Андерсена (1966). За бажанням польських дітей письменницю у 1978 році нагородили Орденом Посмішки. А зараз у Фінляндії існує літературна премія імені Туве Янссон.
Автопортрет із своїми персонажами
Книжки Туве Янссон перекладені 34-ма мовами світу. Українською мумі-тролі заговорили завдяки “Видавництву Старого Лева” та перекладачці Наталі Іваничук.
