Замок Дракули

МУЗЕЇ ЛІТЕРАТУРНИХ ГЕРОЇВ

Замок Дракули
Частина 1
Дракула, головний персонаж роману Брема Стокера, став одним з найпопулярніших образів масової культури. Хоча вампіри в літературі з’являлися і раніше, саме графу Дракулі судилося стати найвідомішим із них. У цій якості він вже більше століття лякає людей, з’являючись у фільмах, коміксах, анімації. Вже в наші часи Дракула впевнено захоплює комп’ютерні ігри.

Як і в багатьох інших літературних персонажів у Дракули був цілком реальний прототип. Це румунський князь (не граф), господар Валахії Влад ІІІ Бесараб на прізвисько “Дракула”. Він прославився жорстоким правлінням, але все одно вважається в Румунії національним героєм, тому що боровся за свободу свого князівства проти турецьких завойовників. А ще він побудував фортецю Букурешть, ставши засновником Бухареста – сучасної румунської столиці.

Влад ІІІ Бесараб на прізвисько “Дракула”

Нащадки Дракули живуть і в наш час. Наприклад, у 2012 році про свої родинні зв’язки з ним заявив принц Великої Британії Чарльз. Дві монарші родини поріднилися в XIX столітті: британський король Георг V одружився на Марії Текській, яка була прямим нащадком брата Дракули — Влада IV.

Своїм прізвиськом легендарний правитель зобов’язаний батькові Владу ІІ, який входив у лицарський орден Дракона, символом якого став дракон, що згорнувся в кільце. Завданням ордена був захист християнської віри, в тому числі від ісламської Османської імперії. Ставши господарем Валахії, Влад ІІ наказав карбувати дракона на золотих монетах, за що і отримав прізвисько “Дракула”. (Дракул румунською дракон). Його син Влад ІІІ, який теж був лицарем ордена, успадкував від нього це прізвисько.
Відмітним знаком лицарів були медальйони і підвіски з зображеннями дракона

Про біографію справжнього Дракули відомо мало, але навколо неї створено безліч чуток, легенд і домислів. Невідомий навіть рік його народження: десь між 1429 і 1431 роками. Дракула жив за часів постійної війни. Православна Валахія перебувала на кордоні Османської імперії і католицької Угорщини. Султан, бажаючи бути впевненим у лояльності князя Валахії, наполіг на передачі його синів у заручники. До турецького двору вирушив Влад, якому на той момент було 14-15 років, і його брат Раду, якому було 5-6 років. Багато істориків вважають, що саме в полоні юнак пережив щось таке, що перетворило його не тільки на послідовного ворога турків, а й на нещадну людину. Батьківщина теж не була добра до Влада. Поки брати жили в Османській імперії, в результаті державного перевороту були вбиті їх батько і старший брат.

Влад ІІІ правив рідною Валахією тричі і тричі його скидали. Він поневірявся по сусідніх землях, сидів в угорській в’язниці, але знову брав владу в свої руки. Після третього повалення він був убитий. Дракула прославився в якості непримиренного ворога турків. Йому не раз вдавалося розбити значно чисельніші османські війська. Влад вів партизанську війну, застосовував тактику випаленої землі, залишаючи ворогові спалені села, де неможливо було поповнити запаси продовольства. Ще однією зброєю полководця став панічний жах, який він вселяв загарбникам. Захищаючи свою землю, Дракула безжально винищував османів, зокрема, перейнявши турецьку страту, садив полонених на палю.

Влад ІІІ на монетах і марках Румунії

Не менша жорстокість приписується Дракулі і у внутрішній політиці. Про його правління існує безліч моторошних легенд. Наприклад, розповідають, що він частенько обідав під насадженими на палю трупами, спалював волоцюг, з якими міг сісти бенкетувати, забивав цвяхи в голови тих, хто не зняв перед ним шапку. Де тут правда, а де вигадка? Відомо, що зійшовши на престол, Дракула взявся розслідувати страшні обставини загибелі батька і брата та жорстоко карати винних. Так само історики говорять про те, що Влад ІІІ зміцнював свою владу, оточуючи себе перевіреною знаттю і караючи тих, хто йому не корився. Загалом, робив те ж саме, що й інші правителі його часу. Що ж стосується незвичайної жорстокості та злодіянь Дракули, то, ймовірно, чутки про них став поширювати угорський король Матвій Корвін, який кинув Влада до в’язниці нібито за таємну переписку з султаном.
король Угорщини Матвій Корвін

За свідченням “Угорської хроніки” Матвій Корвін отримав від римського папи сорок тисяч гульденів на проведення хрестового походу, але використовував ці гроші не за призначенням, а провину за зірваний похід переклав на союзника, який нібито був зрадником. Однак по відношенню до людини, відомої непримиренною боротьбою з турками, звинувачення звучали абсурдно. Тоді угорський король почав розпускати про нього криваві чутки, розповідаючи про звірячі злочини Дракули. Але навіть ці чутки не стверджували, що волоський господар пив кров своїх жертв. Вампіром Дракула став вже в романі Брема Стокера.

Влад ІІІ Бесараб був убитий у бою з турецьким військом, висланим на його утихомирення. Голову румунського князя відрізали та послали султану. Могила  Дракули невідома. За переказами монахи знайшли тіло захисника православної віри та поховали його в одному з місцевих монастирів.

Отже, чи був справжній Дракула жорстоким? Так. І страту через саджання на палю він дійсно застосовував. Чи був він садистом і жахливим лиходієм? Ні. Він був людиною своєї епохи, з усім її болем і трагізмом. Однак легенди про кривавого румунського князя зажили своїм життям, стали фольклором, звідти були запозичені літературою, а з літератури — кінематографом. Вийшов своєрідний “зіпсований телефон”, в результаті якого склався образ головного вампіра, що панує над усіма кровопивцями світу.
Орхідея “Дракула”
Ірис “Поцілунок Дракули”

Запись опубликована в рубрике МетодКомпот. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>