Полтавчанин Олександр Костюченко пішов навчатися до школи в 4 роки! Зараз йому 14 років і він – випускник. «Коли я виявила, що Сашку садочка мало – він і писав, і читав, і мислив вже так, як те потрібно від першокласника, – то вирішила віддати його до школи раніше», – розповідає мама Наталя.
Там, за його зізнанням, Сашко почував себе відмінно: «У мене був дуже гарний клас, та й школа була одна з кращих. Однокласники мене дуже підтримували, не кривдили і стежили за тим, щоб хлопці з інших класів цього не робили. У дитинстві мені навіть булочки з повидлом носили з їдальні».
У 2010 році Сашко закінчив Полтавську спеціалізовану школу №3 з поглибленим вивченням англійської мови. Тестування склав з трьох предметів на 578 балів (максимум – 600).
Потім подав документи до київського, полтавського, харківського та сімферопольського медвузів: «Я хочу бути стоматологом. Спочатку був вибір: або стоматолог, або хірург. Я навіть двічі бував в анатомічному театрі – нічого страшного, крові я теж не боюся».
«Але потім я поспілкувався з лікарями, і вони мені порадили вибрати саме стоматологію. У них менше відповідальність: хірург не може припуститися помилки, інакше помре людина. Якщо стоматолог помилиться, то це для нього зайва година роботи. Відчуваю, що це моє покликання, і мама порадила», – додає хлопчик.
Але на бюджет його не взяли – у нього немає українського громадянства, а свідоцтво про народження – російське. Справа в тому, що його батько – громадянин Росії, а мама – України.
Платити за контрактне навчання Наталя Костюченко не може (батько їх залишив). У результаті зараз мама із сином-вундеркіндом перебирається в Москву. Там Сашко планує вступити до медико-стоматологічного університету.
Сашко – аж ніяк не «заучка», незважаючи на свій інтелект. Він, як і будь-який хлопчисько, любить комп’ютерні іграшки, вважає, що «попса – отстой», і любить побешкетувати на перервах.
