Школяр із Миколаєва Іван Селезньов винайшов електронний поводир для незрячих
Справжній фурор серед винахідників у всьому світі викликав електронний поводир для сліпих, винайдений 16–річним вундеркіндом iз Миколаєва Іваном Селезньовим. Завдяки Івану наша країна увійшла до трійки кращих на Всесвітньому конкурсі науково–технічної творчості в США. Українського школяра не тільки нагородили грошовою премією, а й запропонували співпрацю.
За словами юного винахідника, особливою родзинкою його новинки, що привернула увагу вчених, стала дешевизна пристрою та простота в експлуатації. Івану вдалося зробити прилад, який коштує не більше 200 гривень. А це — в десятки разів менше, ніж ціна імпортних подібних пристроїв для незрячих. Завдяки Іванові Селезньову тисячі незрячих та слабкозорих українців зможуть гуляти вулицями самостійно.
— Мій ехолокатор — це фактично технічне втілення феномену, який існує в природі, адже саме так кажани орієнтуються в суцільній темряві, — розповідає Іван Селезньов. — Винахід працює за принципом орієнтування нічного птаха: він посилає в простір ультразвукові хвилі, і якщо там є якась перешкода, то хвилі відбиваються від неї і повертаються назад. Одні з них мають звукову пам’ять сигналу — чим ближче перешкода, тим гучніший звук, а другий — працює, як вібромотор.
— Уперше я протестував свій винахід на 21–річній студентці Олександрі, — продовжує свою розповідь Іван Селезньов. — Дівчина прагне жити повноцінно, але має дуже поганий зір. Мій прилад дозволить їй вести активніший спосіб життя. На черзі — рідна бабуся і дядько, у яких теж є серйозні проблеми із зором. Тестуючи прилад, люди розповідають мені про недоліки ехолокатора, я їх враховую. Також для мене важливі побажання і зауваження людей — це дозволить надалі довести винахід до досконалості. А ось придумати оригінальний дизайн мені допомогла мама. Спочатку я хотів оформити свій ехолокатор як рукавичку, але це виявилося не дуже зручно в експлуатації. Тоді народилася ідея замінити рукавичку на наколінники для роликів — і це виявилося набагато перспективнiшою задумкою.
Рік тому спеціальна комісія з Малої академії наук відібрала Івана Селезньова з трьохсот тисяч претендентів до невеличкої групи школярів, які безкоштовно поїхали в Європейський центр ядерних досліджень у Женеві. Впродовж тижня діти слухали там лекції фахівців і змогли на власнi очi побачити, як працює великий адронний колайдер.
Участь у національному етапі міжнародного конкурсу науково–технічної творчості школярів Intel ISEF для Івана Селезньова стала черговим доленосним кроком у житті. Мало того, що про його відкриття заговорили — він ще й гідно представив Україну в Америці, адже вільно володіє англійською мовою. А це була одна з основних умов при відборі претендентів. Проте навчатися в майбутньому хлопець хотів би в Україні, а не за кордоном. Тож має намір вступати до Київського політеху або в «Могилянку».
