«Крадійка книжок» – історія про одну німецьку дівчинку та єврея, який дуже хотів жити.
Маркус Франк Зузак народився 23 червня 1975 року в Сіднеї (Австралія). Його батьки були біженцями з післявоєнної Європи. Маркус був найменшим із чотирьох дітей.
Батько письменника Гельмут працював маляром, він був родом з Австрії, а його мати Ліза – з Німеччини.
Він загорівся бажанням написати свою власну книгу після прочитання романів Ернеста Хемінгуея «Старий і море» і Пітера Хеджеса «Що гризе Гілберта Грейпа».
«Крадійка книжок». Ця історія.. болюча. Вона про війну, а в наші часи до неї важко відноситися як до просто історії. Лізель – маленька німецька дівчинка, яку лишили в прийомній сім’ї. Іншого вибору просто не було – дівчинка би померла від голоду і хвороб, як її братик. Боротися з сумом і болем за рідними допомагають книги і тато, який вчить дитину читати.
Ця книга цікава, особливо через те, що ми бачимо тут людей такими як вони є. Ми бачимо різних людей – тих, хто щиро викрикує “Хайль Гітлер”, тих, хто намагається бути осторонь, хоч і відчуває нерозуміння від жорстокого ставлення до євреїв, а також і тих, хто осмілився робити більш ризиковані речі – як от дати шматок хліба євреям, яких ведуть з Дахау або переховання єврея у себе в підвалі.
Читаючи книгу нам, українцям, особливо важко слідкувати за цією історією. Ти хочеш співчувати таким персонажам як Лізель чи її батько, або синам пані Гольцапфель. Але при цьому завжди фоном маєш думку: вони ж німці.
І зараз, коли для нас на війні немає тонів, коли ми знаємо ворога в обличчя – важко зрозуміти, чому ж ми співчуваємо цій маленькій дівчинці Лізель.
Книжку можна прочитати в нашій бібліотеці – Миколаївській ОБЮ.
