Село Дениші розташоване неподалік від Житомира. У цьому мальовничому куточку варто відвідати цікавий туристичний об’єкт – руїни колишньої садиби цукрових магнатів Терещенків, що височіють на березі річки Тетерів. Споруду часто називають «Замком Терещенків» через її схожість із середньовічним замком. Архітектурний проєкт належить Павлу Голландському.
У XIX столітті Дениші були значним промисловим центром. Тут працювали заводи з виробництва чавуну та заліза, добували руду, вогнетривку глину для виготовлення цегли, кварц для доменних печей та іншу сировину для промисловості. За відомостями туристичних джерел, офіційною власницею палацу була Надія Володимирівна Терещенко, дружина Федора Артемовича, а проєкт створив знаний архітектор Павло Іванович Голландський. Первісно маєток мав симетричну двоповерхову структуру в стилі італійського ренесансу, який був популярним наприкінці XIX – на початку XX століття. Виразним акцентом споруди були триповерхові вежі. Усередині замку налічувалося близько сорока кімнат. Фасад будівлі прикрашав світлий кольоровий цемент, завезений з Італії, а стіни оздоблювали фігурними елементами з ліпнини по цеглі. Руйнування цього архітектурного шедевра розпочалося після революції 1917 року. На другому поверсі вікна чергувалися — справжні та декоративно імітовані, а найбільше панорамне вікно розташовувалося по центру. Перед парадними брамами вели невисокі, проте ефектні сходи. Поруч із палацом був облаштований парк, спроєктований архітектором Арнольдом Регелем. Після встановлення радянської влади Терещенки були змушені емігрувати, а сам маєток повністю розграбували. За непідтвердженими відомостями, під час громадянської війни фасад палацу зазнав пошкоджень від ворожого снаряда, що пришвидшило його руйнацію.
Нині замок зберігся лише частково. До нашого часу дійшла триповерхова башта з елементами гвинтових сходів, залишки підземелля, частина західної стіни фасаду та фрагменти сходів. На вцілілих деталях ще можна побачити рештки ліпного декору у вигляді квіткових гірлянд, а над центральним вікном – зображення голови хижого звіра. Також збереглися окремі архітектурні фрагменти: портики, пілястри та ніші, де колись стояли статуї.
