Вперше почувши назву «Підкамінь», неважко здогадатися, звідки вона походить. І справді, селище Підкамінь Бродівського району Львівської області розкинулося просто під велетенською кам’яною брилою, відомою як Чортів камінь. Ця кам’яна глиба, заввишки близько 17 метрів, здавна височіє біля монастирської гори. Науковці вважають, що Чортів камінь, або Камінь-велет, є залишком товтрової Гологоро-Кременецької гряди. 
Із назвою Підкамінь пов’язано багато легенд і переказів. За одним із них, богатир приніс із гір величезну скелю та поставив її на тому місці, де згодом мала постати фортеця. Історики підтверджують, що у княжі часи на вершині каменя дійсно стояло дерев’яне укріплення — у скелі й досі видно давні вирубані пази. Інша легенда розповідає, як чорт розгнівався на монахів, що оселилися в Підкамені, й вирішив зруйнувати монастир. Відірвавши від Карпат величезну брилу, він кинув її в бік монастиря, але не розрахував сили — і камінь упав поруч, а не на святиню. Поруч із Чортовим каменем є печери, майже не досліджені археологами. У народних переказах їх пов’язують із опришками та козаками, серед яких згадується й ім’я Олекси Довбуша. Згідно з писемними джерелами, перша згадка про “місто під Каменем” датується 1441 роком. Від найдавніших часів ця місцевість приваблювала людей сприятливим кліматом, родючими ґрунтами, достатком води та розмаїттям природи.
Очевидці кажуть, що враження від Підкаменя словами передати важко — це треба побачити на власні очі. Велична природа, дзвіниця монастиря, яку видно за кілька кілометрів, хвилясті ліси на пагорбах і таємничий, магнетичний Чортів камінь, оточений козацькими хрестами та старовинними могилами, створюють атмосферу, що вражає до глибини душі.
