Цей майже детективний сюжет відбувся на теренах України за радянських часів. Але якщо вигадані детективи зазвичай містять повну розгадку описаної таємниці, то історія виникнення однієї з найбільших і найзагадковіших приватних колекцій Європи ХХ сторіччя, напевно ніколи не буде розгадана до кінця.
22 жовтня 1993 року в Кіровограді (нині Кропивницький) помер електрик Олександр Ільїн. Містяни знали його як бідно вдягненого відлюдника, а вузькі кола радянських колекціонерів і музейних працівників — як умілого реставратора предметів старовини. Однак про те, що він був колекціонером, майже ніхто не знав, оскільки він у свій будинок пускав лише «обраних». Ті ж, хто побував у будинку, бачили лише окремі експонати, за якими неможливо судити про розміри колекції.
Олександр Борисович Ільїн і будинок, в якому він мешкав
Незабаром після смерті Ільїна у місцевому магазині «Букініст» з’явилося перше видання «Кобзаря» з автографом Шевченка. Книга, яка за експертними висновками коштувала десятки тисяч доларів, продавалася за копійчини. Слід швидко привів до родичів Ільїна, які мешкали в будинку колекціонера після його смерті. У будинку працівниками СБУ було виявлено понад 4000 ікон, картин, посуду, статуеток та інших витворів мистецтва. Але основною частиною колекції були старовинні та рідкісні книги — понад 7000. Навіть існує гіпотеза, що для Олександра Ільїна зібрані їм унікальні предмети старовини були всього лише обмінним фондом, який накопичувався для обміну на книги.
Срібний кухоль роботи українського ювеліра кінця XVII — початку XVIII ст. Івана Равича, яких існує всього два у світі
Доля колекції вирішувалася на рівні президента і за постановою суду стала власністю держави. Будинок пенсіонера був оточений спецназом, і протягом тижня комісія здійснювала опис та вилучення колекції. Деякі члени комісії захворіли, що породило легенду про “прокляття колекції Ільїна”. Проте розгадка проста — частина речей була вкрита шаром пилу та грибком або навіть мокрицями. Знадобилося близько 20 вантажівок, щоб вивезти мішки з цінними речами. Частину колекції було перевезено до Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, а рідкісні книги отримала обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського.
Олександр Ільїн народився у 1920 році. Батько – син власника мідно-ливарної майстерні, мати – спадкова дворянка з роду Римських-Корсакових. Є версія, що колекцію почали збирати ще батьки, і цим пояснюється її багатство. Після початку війни Олександр одну з раритетних книжок поміняв на «білий квиток» у лікаря. У 1944 p. Ільїн був засуджений за крадіжку провіанту у складі групи в особливо великих розмірах. За такий злочин тогочасний Кримінальний кодекс передбачав смертну кару, але він отримав три роки виправно-трудових таборів, з яких відсидів лише чотири місяці. Це дало підставу запідозрити його у співпраці з НКВС, який формував мережу інформаторів в середовищі колекціонерів. У 1945 році Ільїна взяли на роботу реставратором до Києво-Печерської лаври. За свою роботу він грошей не брав, а просив як оплату книги з бібліотеки. Після закриття у 1961 р. монастиря радянською владою, Ільїн приїхав у Кіровоград до батьків і привіз з собою два ящики книг та різних церковних речей, які, за його словами, монахи сами вмовляли забрати, щоб не дістались безбожникам.
Ільїну вдалося зібрати величезну колекцію дорогоцінних книг XVI-XX століть на п’ятнадцяти мовах. Наприклад, повне зібрання першодруків Івана Федорова, багато з яких вважалися втраченими. Або комплект старовинних Євангелій, починаючи з XVI віку.
Також у колекції зібрані рукописи та прижиттєві видання багатьох закордонних та українських письменників: Андерсена, Гоголя, Грушевського, Винниченка та інших. До речі, за зберігання останніх за радянських часів можна було потрапити до в’язниці. Були навіть пергаментні сувої та клаптик давньоєгипетського папірусу. Предмети з колекції можна переглянути на сайті ОУНБ ім. Д. І. Чижевського, а книги — на ютубі у циклі «Перлини колекції Олександра Ільїна».
Зрозуміло, сенсаційна історія мільйонера-електрика та його унікальної колекції не могла не зацікавити журналістів та кінематографістів. У 2012 році вийшов детективний телесеріал «Синдром дракона», прототипом головного героя якого був Ільїн. Проте всі, хто цікавився цією історією, кажуть, що у сюжеті дуже багато гіпотез і домислів. Також Ільїну була присвячена передача з серії “У пошуках істини” на телеканалі “СТС”. А галерист і мистецтвознавець Микола Цуканов написав про нього книгу «Коллеционер Ильин. Двадцать лет спустя».
