МУЗЕЇ ЛІТЕРАТУРНИХ ГЕРОЇВ
Частина 2
Історичне місце “Хатина дядька Тома”
(Онтаріо, Канада)
20 березня 1852 року вийшла книга «Хатина дядька Тома, або Життя серед принижених» — роман, який не лише приніс своїй авторці світову славу, а й вразив суспільство і вплинув на процес скасування рабства у США.
Його авторка була дочкою відомого протестантського проповідника Лаймена Бічера. Гаррієт рано втратила матір. За її словами, саме тому їй були особливо близькі страждання рабинь, яких розлучають із дітьми. Роман став відповіддю Гаррієт Бічер-Стоу на Закон про рабів-утікачів (1850), згідно з яким втікачів слід було повертати господарям навіть зі штатів, вільних від рабства, а допомога при втечі розглядалася як злочин. Цей закон обурив письменницю ще й тому, що її батько неодноразово переховував утікачів, і вона знала про біди жертв рабства безпосередньо від них самих.
Кайдани та фрагменти ланцюгів. Частина експозиції музею “Хатина дядька Тома”
«Хатина дядька Тома» миттєво набула шаленої популярності: першого ж року книга розійшлася в Америці тиражем 350 000 примірників і була перекладена 20-ма мовами. На американському півдні роман був сприйнятий як ляпас. Багато жителів півдня звинувачували Бічер-Стоу у спотворенні фактів і в тому, що вона перебільшила знущання з негрів-рабів. У відповідь письменниця випустила ще одну книгу — «Ключ до «Хатини дядька Тома», де довела, що в основу роману лягли реальні факти.
Письменники півдня тут же взялися за створення романів, в яких намагалися заперечити Бічер-Стоу. Вони зображали доброго господаря, батька для своїх рабів, та його чисту дружину, які вкупі опікувалися рабами. В цих книгах афроамериканці були зображені як діти, котрі не здатні вижити без нагляду білої людини. Така література отримала назву “Анти Том”. Полеміка з Бічер-Стоу проглядає й у “Звіяних вітром” М. Мітчелл.
Хазяїн і рабиня. Частина експозиції музею “Хатина дядька Тома”
А в наш час «Хатину дядька Тома» теж критикують. Уже за те, що головний герой книги не бореться за свої права, надто пасивний. Для сучасних афроамериканців «Дядько Том» — досить образливе прізвисько для одноплемінників, які шукають примирення з білими. Але ж Гаррієт Бічер-Стоу була глибоко віруючою християнкою. Її герой — добра і справедлива людина, яка просто намагається жити за заповідями, не роблячи нікому зла.
Хай там як, значення «Хатини дядька Тома» для скасування рабства в Америці визнають усі. Книга вразила безліч простих американців, котрі не читали статей аболіціоністів (противників рабства в США).
У канадському місті Дрездені, у провінції Онтаріо, відкрито музей просто неба “Хатина дядька Тома”. Він створений на місці поселення Світанок, заснованого рабом-утікачем Джозайєю Генсоном, чия автобіографія стала джерелом натхнення письменниці при створенні образа Дядька Тома.
Бюст Джозайї Генсона
На території музею розташований сімейний будинок Генсона, цвинтар, на якому лежить його прах, Піонерська церква, центр для відвідувачів. Основна експозиція музею розміщена в цьому центрі, що включає театр Полярної зорі, галерею свободи “Підземної залізниці” та сувенірний магазин. У театрі зазвичай показують відео, що документує життя Генсона; тоді як у галереї представлені артефакти, що стосуються поселення Світанок та “Підземної залізниці”. Перед будинком Генсона проходять костюмовані вистави, присвячені побуту мешканців американських плантацій і Громадянській війні.
