http://blog.unbib.mk.ua/2012/05/31/%d1%81%d0%b8%d0%b2%d0%b0%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be-%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%b0%d0%b4%d0%b8%d0%b9-%d0%bc%d0%b0%d0%ba%d0%b0%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b8%d1%87/ Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва Sun, 05 May 2024 06:28:10 +0000 hourly 1 http://wordpress.org/?v=3.1.4 http://blog.unbib.mk.ua/2012/05/31/%d1%81%d0%b8%d0%b2%d0%b0%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be-%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%b0%d0%b4%d0%b8%d0%b9-%d0%bc%d0%b0%d0%ba%d0%b0%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b8%d1%87/#comment-439 О. Пан'ко Sat, 23 Mar 2019 06:36:52 +0000 http://blog.unbib.mk.ua/?p=598#comment-439 Не стало на світі нашого Учителя, наставника, друга ГЕННАДIЯ МАКАРОВИЧА СІВАЧЕНКА. Для більшості з нас він залишиться в пам’яті завжди  усміхненим, з веселими бісиками в очах, уважним, чуйним, привітним, готовим прийти на допомогу. Важко уявити собі, що вже наступного приїзду в рідне селище ми  не зустрінемось з ним хоча б на хвилинку, не зможемо поділитись своїми успіхами чи невдачами, радощами чи болем. Він знав всі сторони життя земного, міг дати добру пораду, настанову на майбутнє. Здавалось він буде вічним. Юнаком пішов на війну, переможно пройшов її фронтами, повернувся переможцем з багатьма нагородами Батьківщини на грудях. Прийшов в нашу рідну школу спочатку діловодом, потім став учителем фізкультури, вів позакласну гурткову роботу. Він, здавалося, ніколи не розлучався з фотоапаратом. У нього ми вчилися фотографувати, оволодівали різними видами спорту, а в шкільній майстерні він теж був майстром на всі руки. З середини 50-х років і до останнього часу кожне покоління випускників тяглось до нього, як до дороговказу, до зірки. що вказує шлях. По досягненню пенсійного віку Геннадій Макарович не залишався осторонь громадського життя. Активно працював в Раді ветеранів Великої Вітчизняної війни, відстоював інтереси односельчан у всіх органах районної та обласної влади, вболівав за добробут та розвиток у нашому Кам’яному Мості.  Разом з дружиною, Ганною Марківною, виростили двох прекрасних дітей, збудували своє родинне гніздечко. Здавалось би, жити й жити цим прекрасним людям. Та час безжалісний і невмолимий до них, як і до всіх, хто існує на цій землі. Настала мить прощання і з Геннадієм Макаровичем.    Царство небесне йому, вічна пам’ять вдячних учнів, коллег і односельчан, а земля хай буде пухом. Микола Дорбалюк Не стало на світі нашого Учителя, наставника, друга ГЕННАДIЯ МАКАРОВИЧА СІВАЧЕНКА.
Для більшості з нас він залишиться в пам’яті завжди  усміхненим, з веселими бісиками в очах, уважним, чуйним, привітним, готовим прийти на допомогу. Важко уявити собі, що вже наступного приїзду в рідне селище ми  не зустрінемось з ним хоча б на хвилинку, не зможемо поділитись своїми успіхами чи невдачами, радощами чи болем. Він знав всі сторони життя земного, міг дати добру пораду, настанову на майбутнє. Здавалось він буде вічним.
Юнаком пішов на війну, переможно пройшов її фронтами, повернувся переможцем з багатьма нагородами Батьківщини на грудях. Прийшов в нашу рідну школу спочатку діловодом, потім став учителем фізкультури, вів позакласну гурткову роботу. Він, здавалося, ніколи не розлучався з фотоапаратом. У нього ми вчилися фотографувати, оволодівали різними видами спорту, а в шкільній майстерні він теж був майстром на всі руки.
З середини 50-х років і до останнього часу кожне покоління випускників тяглось до нього, як до дороговказу, до зірки. що вказує шлях. По досягненню пенсійного віку Геннадій Макарович не залишався осторонь громадського життя. Активно працював в Раді ветеранів Великої Вітчизняної війни, відстоював інтереси односельчан у всіх органах районної та обласної влади, вболівав за добробут та розвиток у нашому Кам’яному Мості.
 Разом з дружиною, Ганною Марківною, виростили двох прекрасних дітей, збудували своє родинне гніздечко. Здавалось би, жити й жити цим прекрасним людям. Та час безжалісний і невмолимий до них, як і до всіх, хто існує на цій землі. Настала мить прощання і з Геннадієм Макаровичем.  
 Царство небесне йому, вічна пам’ять вдячних учнів, коллег і односельчан, а земля хай буде пухом.
Микола Дорбалюк

]]> http://blog.unbib.mk.ua/2012/05/31/%d1%81%d0%b8%d0%b2%d0%b0%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be-%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%b0%d0%b4%d0%b8%d0%b9-%d0%bc%d0%b0%d0%ba%d0%b0%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b8%d1%87/#comment-187 Анастасия Wed, 03 Dec 2014 11:58:48 +0000 http://blog.unbib.mk.ua/?p=598#comment-187 Хороший был человек, помню эту поездку на Партизанскую искру Хороший был человек, помню эту поездку на Партизанскую искру

]]> http://blog.unbib.mk.ua/2012/05/31/%d1%81%d0%b8%d0%b2%d0%b0%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be-%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%b0%d0%b4%d0%b8%d0%b9-%d0%bc%d0%b0%d0%ba%d0%b0%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b8%d1%87/#comment-70 alex Thu, 14 Mar 2013 19:29:05 +0000 http://blog.unbib.mk.ua/?p=598#comment-70 Умер Геннадий Макарович на днях. Светлая память героям. Земля ему пухом. Умер Геннадий Макарович на днях. Светлая память героям. Земля ему пухом.

]]>